У своїй першій книзі автор – журналіст і громадський активіст Олександр Вівчарик розповідає про подорож на Північ Росії, у місто свого народження Інту, в якій свого часу каралися за любов до України його батьки. Однак та подорож водночас стає мандрівкою в минуле каторжного Комі краю і нашого нескореного народу. Книга складається з окремих розповідей, котрі в одне ціле об’єднує Інта, особистість автора і його спогади.
На жаль, сучасне українське суспільство досі розхитують накинуті завойовниками різні погляди на історію України і на людей, які її творили. На цих розбіжностях і спекулюють пропагандисти та ЗМІ недружньо налаштованих до нас країн, нав’язуючи нам свої стереотипи і кліше. Через історію своєї родини і тих людей, в оточенні яких він зростав, або з якими познайомився під час подорожі, автор намагається показати весь трагізм існування вільного духом українця в умовах тиранії, відчайдушну боротьбу звичайних людей за свою гідність. Ми бачимо й тих, кого скалічила облудна і цинічна пропаганда як радянських, так і путінських, окличників, заплутавши в тенета брехні, вигадок і лицемірства.
Книжка певною мірою розвінчує ворожі міфи. Вона цінна своєю безпосередністю, чесністю, щирим прагненням розповісти все, як було, і як є, справжніми емоціями і зануреністю в дійсність сучасної російської глибинки. А також – неприхованою любов’ю до Півночі (місця народження автора), і до Батьківщини його предків.
Ця книга доступна для широкого кола читачів, але рекомендується, насамперед, тим, хто насправді хоче більше знати про непросту долю нашого народу за радянських часів, про життя українців у сучасній Росії, тим, хто має відкрите і гаряче серце і хто почувається українцем, якому не байдуже майбутнє його країни…