Видавництво «Карпати» Ужгород 1968
ГОРА ДО НЕБА
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ
КАЗКИ СХІДНОЇ
СЛОВАЧЧИНИ

Казки, вміщені в цій книзі, записані на Східній Сло ваччині, в селах, де живуть українці. В казках зма льовані привабливі образи чесних трудівників, сміли вих людей, що борються проти панської кривди. Перед читачем відкривається чарівний світ народної фан тазії, гострий розум простої людини, його велика
Душа Казки наших сусідів близькі і рідні українському читачеві.
Оформления народного художника УРСР А. М. Кашшал
Запис текстів, впорядкування і загальна редакція М. Гирика та Н. Гиря к Післямова кандидата філологічних наук М. Гиряка.

БІДНЯК НА СУДІ
или-були два брати: один багатий, а другий бідний. Baray Mas Make Airen, a Gara Garar. Bizi He -
володів маєтком, тільки тут-там дещо заробив і тим дітей живив. Час від часу бідняк і до багатого брата ходив заробляти, і той йому давав то зерна, то муки, то ква- солі, то ще щось.
Раз той багатий брат готувався справляти хрестини.
А бідняк дуже радів та й каже жінці:
Ну, жінко, аж сьогодні ми в брата погостимося. Побачимо, - відповіла жінка, - що з тієї гостини
буде.
1 вони чекають, коли брат прийде кликати. Чекають вони, чекають, а брат не йде. Тоді чоловік каже своїй
жінці: Напевно, брат забув про нас. Він має багато гос тей, а про нас забув. Я піду до нього, щоб він мене бачив.
Коби він мене увидів, то, напевно, б покликав. Але як так підеш? питає жінка.
- Піду до нього і буду просити коней, що потребую
їх, а він мене побачить і, напевно, покличе. 1 пішов бідняк до свого брата. Увійшов до хати, брат
його увидів і питає:
Що ти хочеш?
Та... та я... я би хотів коней.
Нащо тобі коні?
Я би хотів привезти собі дров.
Ну, іди, коні пасуться там на пасовиську. Візьми їх і привези собі дров.
Пішов бідний брат, але коні не взяв, бо йому коней не треба було. Прийшов додому та й каже жінці: Брат мене послав взяти коні з паші, але я не пішов
за ними.
На другий день багатий брат устав і пішов за кінь-
ми. Вийшов на пасовисько, знайшов коні, дивиться, а один
3

3MICT
Бідняк на суді
Заклятий ліс
Про братів-гавранів і їх сестру
Гонихмарник і його віщий слуга
Три дукати
Смерть, дяк і вояк
Як служив Янко у пана
Принцеса
Дяк-злодій і піп-ворожбит
Попеляшник
Дяк, циган і пів.
Жінка, і чоловік і коханець
Жоні правди не казати!
Дурний дас, мудрий бере
За жінкою
Щасливе весілля
Вояк і цар
Янко і його подвиги
Тазда і чорт
Гора до неба
Бідна жінка і доньки
Поприк Янчі
Сова
Чи будуть з варених яєць курчата?
Невістка
Лисиця і вовк
Гіркий мед
Дараб золота
Хто найрозумніший?
Українські народні казки Східної Словаччини

ГОРА ДО НЕБА
Сказки
украинском языке)
Налятельство «Карпаты», г. Ужгород, пл. Советская, 3.
Редактор 1. 1 Долго Художній редактор М. С. Макаренко Техредактор М. Р. Лучків Коректор О. П. Плиска
65 б. Зам. № 606. Здано до набору 24. 14. 1968. Підписано до друку VII.р. Форм, пап. 70х90%.
Друк. арк. 8,5-4 вкл. Умови рук арк 11.12 Виллем арк. 11,12 Тираж 185 000. 11 65 коп.
Папір № 3 Друкоофсетна фабрика «Атлас» Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Львів, Зелена, 20.

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ
Усна народна поетична творчість Пряшівщини здавна приваб лювала фольклористів.
Першою серйозною спробою цілеспрямованого і наукового збирання та осмислення місцевого фольклору після другої світової війни була комплексна експедиція, організована культурно-освіт нім відділом Української народної Ради Пряшівщини в липні 1948 року. Одним із завдань експедиції було і збирання зразків народної прози. На жаль, зібраний учасниками фольклорний мате- ріал не знайшов свого адресата і здебільшого загубився. Збиран- на фольклорних казок, легенд, переказів, анекдотів у межах укра- інської етнічної області Східної Словаччини пожвавилось тільки в п'ятдесятих роках. Є. Врабцова протягом кількох років очолю вала ряд фольклорних експедицій. Учасниками цих експедицій були як фольклористи фахівці, так і празька та пряшівська сту- дентська молодь. Особливо помітні успіхи цих експедицій були в талузі збирання народної пісні, доказом чого можуть послужити збірники народних пісень Пряшівщини. Фіксація зразків народної епіки, за винятком експедиції 1948 р., проводилась y Снинщини. межах
Цей район і є найбільш дослідженим. Вже В. Гнатюк виявив тут обдарованого художньо-естетичними задатками казкаря М. Пустая. Нині прізвище М. Пустая відоме далеко за межами Пряшівщини. До талановитих носіїв та інтерпретаторів народної епіки належить і рущанський казкар Ю. Шамулка, більшість опо- відей якого увійшли в збірник «Українські народні казки Східної Словаччини», т. 2 (Пряшів, 1966). Творчий доробок Ю. Шамул- ки цікавий хоча б тим, що він має певний зв'язок з казковою традицією Закарпаття. Під час хортістського фашистського ладу, коли майже вся Скинщина разом з усім Закарпаттям була за гарбана буржуазною Угорщиною. Ю. Шамулка зустрічався з за карпатськими казкарями. Від одного з них (В. Глеби, уродженця Липецької Поляни на Хустщині) він засвоїв кілька казкових сюже тів. Отже, зустріч людей різних місцевостей можемо вважати одним із шляхів поширення фольклору взагалі і казки зокрема.
Закарпатська казкова традиція мала вплив і на інших каз- корів Пряшівщини (1. Мельник, В. Мицака). І. Мельник, уродже нець с. Грушово Тячівського району, працював лісорубом у с. Пи- сана на Свидниччині. Там зустрічався 3 майстром-лісорубом Калином із с. Горінчево Хустського району. Калин, як нам вдалось встановити, був родичем відомого закарпатського казкаря А. Ка- лина, творчий доробок якого вичерпно зібрав і дослідив П. Лін- тур. Отже, впливовий елемент горінчевської казки на нашу каз- кову традицію наявний.
Простеживши відомі нам збірники закарпатських і пряшівських народних казок. Можемо встановити цілий ряд подібних сюжетів, чи типів казок. Вже В. Гнатюк у своїх «Етнографічних матеріалах з Угорської Русі», т. 1, II і III («Етнографічний збірник», т. 1, IV і IX, Львів, 1897*********900) засвідчив цілий ряд варіантів каз- кових сюжетів, поданих М. Пустаем, Н. Процем, М. Фотулом, А. Бряником та ін. «Закарпатські казки Андрія Калина» (Ужгород, 1955) та інші збірники популярного характеру. «Казки зелених гір» (Ужгород, 1965), «Як чоловік відьму підкував, а кіш ку вчив працювати» (Ужгород, 1966) доносять до читача низку казок, які мають багато спільного з нашими українськими народними казками («Чоловік і жінка». «Вперта жінка», «Про двох братів», «Три слова», «Бідняк і смерть» та ін.). Однак в короткій статті важко зробити огляд подібних сюжетів закарпатських і прящів ських народних казок. Ця проблема становить одну з цікавих і важливих сторінок
наших фольклористичних наснаг Особливий інтерес викликає також питання дослідження взаємовпливу слова- цької та української народної казки. Матеріал для цього дають нам записи В. Гна тюка, 1. Верхратського, а також сучасні науково-популярні видання («Закарпатські казки Андрія Калина», «Казки зелених гір», «Українські народні казки Східної Сло ваччини»).
Збирачі усної народної творчості Пряшівщини сумлінно продовжують справу. почату в останньому десятиріччі минулого століття відомим українським фолькло ристом В. Гнатюком. Добрим порадником в цій справі є і велика серія «Українська народна творчість, яку видає ІМФЕ ім. М. Рильського АН УРСР.
Ідучи до читача, ми підготували частину українських народних казок п'яти більших районів Східної Словаччини, в яких живуть українці. Мається на увазі Снин- щина, Меджилабірщина. Свидниччина, Бардіївщина та Старолюбовнянщина. Основну кількість матеріалу становлять сучасні записи, почерпнуті із збірника «Українські народні казки Східної Словаччини», т. 2 (Пряшів, 1966). Деякі тексти вибрано з «Етнографічних матеріалів з Угорської Русі», т. 1, Піш («Етнографічний збірник», т. 1, ? ІХ, Львів, 1897*********900) В. Гнатюка. Матеріал щодо виду казок різ- номанітний. Читач знайде тут фантастично-пригодницькі і соціально-побутові казки,
казки-анекдоти та казки про тварин. Сподіваємось, що українські народні казки Пряшівщини знайдуть своїх шану- вальників і серед закарпатської та загальноукраїнської читацької громадськості.
Михайло ГИРЯК.
кандидат філологічних наук, викла дач філософського факультету уні- верситету П. И. Шафарика в Пря шеві.

Сказки, Гора до неба, 1968 г.

Полное название:
Гора до неба.
Автор:
Долгош И. И.
Издательсво:
Карпаты, Ужгород.
Год издания: 1968 г.
Страниц: 134 стр.
Обложка: твёрдая.