Приватна особа
Стан: Нове
OLX Доставка
Опис
Українське суспільство перебуває водночас у процесі народження, розвитку і кризи. Українці зіткнулись з горою проблем, вкрай складних для теоретичного розуміння і практичного розв’язання:
війна; пошук особистого, національного і загальнолюдського сенсу свого буття; заміщення людських, етичних, близьких стосунків «ринковими», платними, відчуженими; занепад економіки і виробництва, науки й освіти, медицини і народжуваності, шлюбів і родин; хабарництво і національний борг; політична, соціальна, громадянська, міжособиста пасивність, зневіра, взаємна розлюченість, заздрість та майже всюдисущі брехня і крадіж...
І ми або подолаємо ці перешкоди, або вони зведуть нас нанівець...
Як продемонстровано у цій книжці,
аналіз явища обміну допомагає знайти деякі з витоків цих кризових процесів,
а використання соціокультурного потенціалу дарування дозволяє зробити певні кроки у бік вирішення соціальних питань і проблем, подібних до перелічених.
«Знати СЛОВА "дар", "дарунок" - не означає РОЗУМІТИ дар і ВМІТИ дарувати.
Багато хто насолоджується ЛИШЕ тоді, коли може щось взяти собі.
Брати - це природа.
Тут ми такі ж, як тварини.
Але людина починає народжуватись в нас лише тоді, коли ми здатні ділитись з іншими.
Ділитись з іншими не для себе, а для них.
Дати іншим, щоб отримати щось собі, - це обмін.
Поділитись з іншими не для себе, а для них, - це дар.
Навіщо він існує? Навіщо він потрібен? Хіба нам не вистачить лише брати собі?
Людина - обмежена істота. В неї багато не влізе. Якщо вона живе лише у власне горло, то її швидко розпре.
Жити так, щоб лише брати, - це обмежувати себе. Обмежувати.
Бо існує дуже багато речей, людей, явищ, які взагалі ніхто й ніколи не зможе отримати чи взяти.
Наприклад, неможливо отримати любов.
Любов - не річ. Це не шматок їжі, який можна схопити і зїсти у закутку як тварина.
Все, що можна дати, все, що можна взяти, - то речі. Щось матеріальне.
Любов - то не річ, тим більше - не матеріальна річ.
Тому-то її не продають навіть в АТБ чи Amazon.
В любові не дають-беруть якісь речі.
В любові дарують самих себе.
Якщо я даю тобі якусь річ, а ти даєш якусь річ мені, це обмін.
Ти щось отримав, і я. І тепер ми можемо розбігтись по своїх закутках і акаунтах.
Ми самі - одне одному не потрібні.
Бо нам потрібні були речі. Лише речі.
А любов - не річ :)
Щоб у нашому житті була любов - була й не загула після сексу, після народження дітей... - для цього треба не лише брати собі. Чи давати іншим, щоб вони дали нам.
Щоб любити й бути любими, нам треба навчитись дарувати щось більше, ніж речі.
Та дарувати себе нам страшно. Нам страшно й жалко подарувати чи навіть віддати якісь речі. А то - віддати себе!
Ми легко даємо дешеві речі. Погані. Непотрібні. Трохи поламані. Такі, які шкода віднести, викинути на смітник. Ми їх "даруємо" друзям і родичам.
То звідки в нашому житті зявитись любов, палке кохання?
Ми шкодуємо навіть віддати якісь старі, зламані речі!
Ми їх "даруємо". А гарні, цілі, цінні речі залишаємо собі.
І точнісінько так ми залишаємо собі себе.
А потім кінчається раптом життя.
І ми розуміємо, що втратили шанс назавжди. Прожили життя, а коханням не насолодились. Обмежились тим, що можна брати собі.
І чи дійсно ми жили?
Може життя без любові - то сон?»
(тимчасово відправляю лише Новою Поштою)
війна; пошук особистого, національного і загальнолюдського сенсу свого буття; заміщення людських, етичних, близьких стосунків «ринковими», платними, відчуженими; занепад економіки і виробництва, науки й освіти, медицини і народжуваності, шлюбів і родин; хабарництво і національний борг; політична, соціальна, громадянська, міжособиста пасивність, зневіра, взаємна розлюченість, заздрість та майже всюдисущі брехня і крадіж...
І ми або подолаємо ці перешкоди, або вони зведуть нас нанівець...
Як продемонстровано у цій книжці,
аналіз явища обміну допомагає знайти деякі з витоків цих кризових процесів,
а використання соціокультурного потенціалу дарування дозволяє зробити певні кроки у бік вирішення соціальних питань і проблем, подібних до перелічених.
«Знати СЛОВА "дар", "дарунок" - не означає РОЗУМІТИ дар і ВМІТИ дарувати.
Багато хто насолоджується ЛИШЕ тоді, коли може щось взяти собі.
Брати - це природа.
Тут ми такі ж, як тварини.
Але людина починає народжуватись в нас лише тоді, коли ми здатні ділитись з іншими.
Ділитись з іншими не для себе, а для них.
Дати іншим, щоб отримати щось собі, - це обмін.
Поділитись з іншими не для себе, а для них, - це дар.
Навіщо він існує? Навіщо він потрібен? Хіба нам не вистачить лише брати собі?
Людина - обмежена істота. В неї багато не влізе. Якщо вона живе лише у власне горло, то її швидко розпре.
Жити так, щоб лише брати, - це обмежувати себе. Обмежувати.
Бо існує дуже багато речей, людей, явищ, які взагалі ніхто й ніколи не зможе отримати чи взяти.
Наприклад, неможливо отримати любов.
Любов - не річ. Це не шматок їжі, який можна схопити і зїсти у закутку як тварина.
Все, що можна дати, все, що можна взяти, - то речі. Щось матеріальне.
Любов - то не річ, тим більше - не матеріальна річ.
Тому-то її не продають навіть в АТБ чи Amazon.
В любові не дають-беруть якісь речі.
В любові дарують самих себе.
Якщо я даю тобі якусь річ, а ти даєш якусь річ мені, це обмін.
Ти щось отримав, і я. І тепер ми можемо розбігтись по своїх закутках і акаунтах.
Ми самі - одне одному не потрібні.
Бо нам потрібні були речі. Лише речі.
А любов - не річ :)
Щоб у нашому житті була любов - була й не загула після сексу, після народження дітей... - для цього треба не лише брати собі. Чи давати іншим, щоб вони дали нам.
Щоб любити й бути любими, нам треба навчитись дарувати щось більше, ніж речі.
Та дарувати себе нам страшно. Нам страшно й жалко подарувати чи навіть віддати якісь речі. А то - віддати себе!
Ми легко даємо дешеві речі. Погані. Непотрібні. Трохи поламані. Такі, які шкода віднести, викинути на смітник. Ми їх "даруємо" друзям і родичам.
То звідки в нашому житті зявитись любов, палке кохання?
Ми шкодуємо навіть віддати якісь старі, зламані речі!
Ми їх "даруємо". А гарні, цілі, цінні речі залишаємо собі.
І точнісінько так ми залишаємо собі себе.
А потім кінчається раптом життя.
І ми розуміємо, що втратили шанс назавжди. Прожили життя, а коханням не насолодились. Обмежились тим, що можна брати собі.
І чи дійсно ми жили?
Може життя без любові - то сон?»
(тимчасово відправляю лише Новою Поштою)
ID: 713045819
Зв’язатися з продавцем
xxx xxx xxx
Опубліковано 13 травня 2024 р.
Тимченко. Можливості дару в суспільстві обміну. + Філософія Августина
50 грн.
Місцезнаходження