Привіт. Мене звати… ще ніхто не назвав мене по-справжньому.

Я народився там, де не народжуються улюбленці.
І дуже хотів бути непомітним, щоб вижити.
Але знаєш, що найцікавіше? Я не став злим.
Я все одно тягнуся до рук. І чекаю. Дуже чекаю.

Одного дня мене забрали. Не додому — на перетримку. І це вже щастя. Але мені сказали, що довго я тут не зможу бути.

Я дуже стараюся бути гарним. Лягаю тихенько. Не шкодую. Я лагідний.
Я просто хочу знати, як це — коли ти для когось важливий. Коли тебе люблять.

Я ще зовсім маленький, але в моєму маленькому серці вже багато любові.
Я — твій. Якщо ти прочитав це і відчув щось… просто напиши.

Я дуже тебе чекаю.

Київ / Київська область
P.S. Люди, які мене рятували, допоможуть з усім. Їм можна довіряти. Як і мені. Галина 09******01