Продаю книги з власної бібліотеки. Вивільняю місце для нових, оскільки вдруге ці перечитувати не планую.
1. С. Талан «раКУРС»
Такі різні, але рівні перед війною, перед лихом герої однаково намагаються випросити у долі ще трохи щасливого життя. Якщо не для себе, то для наступних поколінь. Ця книга — про долі людей, чиє життя тепер матиме чіткі «до» і «після», про надії та втрати, про боротьбу й силу волі, про помилки, вічне шукання істини і непереборне бажання жити далі.
Східна Україна, 2014 рік. Активістка Еліна не залишає Луганськ, вона виконує розвідувальні завдання. Але вона потрапляє під підозру… Євген — прибічник ЛНР. Він щиро підтримував ту сторону і пішов воювати. Але він побачив правду.

2. С. Талан «Раздели мою печаль»
Милана росла в семье, где все жили по правилам отца-военного. Он — настоящий домашний тиран и девушка, даже повзрослев, живет в постоянном страхе и унижениях. Она встречается с парнем, но папа хочет выдать ее замуж за военного… Милана не в силах противиться отцу, она втайне мечтает вырваться из дома и начать нормальную самостоятельную жизнь…

3. С. Талан «Замкнене коло»
е дитиною Мирослава втратила дім і бабусю — єдину рідну людину — та опинилася в дитячому будинку. Біда й людська жорстокість — усе звалилося зненацька на дівчинку, яку не навчили боронитися від зла… І лише пам’ять про бабусину любов давала сили жити. Мирослава виросла, стала дружиною й матір’ю, і заприсяглася — її родина ніколи не зазнає горя та нестатків. Але не вміла відрізнити невдачі від справжньої біди… Усе йде не так, як мріялося Мирославі. І одного дня вона вирішує послухатися поради примарної бабусі — продати свої нещастя…

4. В. Лис «Графиня»
Розмінявши п'ятий десяток, провінційний художник і шкільний учитель малювання Платон Лемещук не мав ілюзій стосовно того, що він "міг би" у цьому житті і яким воно є в реальності. Численні пейзажі рідного містечка Густого Лугу, кілька портретів і талановита учениця Люба - єдина, за чиє майбутнє він колись справді боровся, і єдина, чиє кохання не схотів прийняти. І коли одного дня він якимось містичним чином втрачає усі свої картини - останніх свідків, що він був художником, - Платон відчуває: і він, і все налякане таємничими вбивствами містечко стали жертвами чиєїсь злої волі, абсурдної фантазії. Химерні спогади про чуже минуле, навіяні портретом фатальної графині Венцеслави, змушують його знову взятися за пензля, бо тільки митцю дано відповісти на питання: невже хтось хоче відтворити минуле і повернути час назад?

5. А. Рогашко «Крізь безодню до світла»
Під липами затишного міста, попивши кави та поблукавши тихими вуличками, доля вирішує, що прийшов час їй утрутитися в життя трьох подруг – Віри, Христини та Мар’яни… Різні, як земля, вода й вогонь… Однакові, як… Як можуть бути однакові три самотні жінки, нещасливе кохання і невдалі шлюби у яких залишилися в минулому, а тепер лише квартира, робота та, іноді, спільні посиденьки в улюбленій кав’ярні. Але все раптово зміниться однієї весни. Випадковий попутник у маршрутці чи неочікуваний телефонний дзвінок – коханню не важливо, де і з чого розпочати свою пристрасну мелодію. Тільки серце вестиме героїнь, роблячи вибір усупереч усім законам логіки і зовсім не передчуваючи страшної небезпеки, що нависла над ними трьома: поруч полює холоднокровний убивця, і він ще жодного разу не схибив… Сподіватися залишається лише на долю, а доля – теж жінка.

6. А. Рогашко «Її сукня»
Нілу цілком захопила робота над романом. Це не був роман про кохання, швидше, про жінку, що опинилась на межі світів — між сном та реальністю. Та її вигадана для Ліни реальність почала оживати поряд: якогось ранку на тумбочці біля ліжка опинилась мармурова статуетка красуні Гекати — богині пристрасті та володарки нічних примар з вигаданої історії. Чи не вигаданої? Бо у снах до Ніли приходить дивна жінка в атласній темно-синій сукні — чиясь заблукала душа, яка чи то шукає допомоги, чи то сама прийшла врятувати Нілу. Бо з фінальною крапкою у її романі може скінчитися щось важливе…
Щоб подолати прокляття Гекати, Ніла мусить знайти старовинну сукню своєї прародички і стати перед трьома зачиненими дверима. Та коли ноги самі розпочнуть древній танок, а вишиті золотом на синьому чарівні птахи злетять у повітря, все нарешті стане так, як має бути…

7. «Львів, пані, панянки»
Львів – місто, відоме своєю давньою історією, яка пахне кавою, шоколадом та… вишуканими парфумами львівських пані. Тих надзвичайних жінок, які прославляли свою Батьківщину далеко за її межами. Але, будучи відомими акторками, співачками, мисткинями, кожна з них залишалася в душі звичайною жінкою, яка прагне бути коханою та щасливою. Про це мріяла зірка українського театру ХІХ століття Марія Заньковецька, закохана у Миколу Садовського. Ніжністю дихали листи Соломії Крушельницької до Володимира Лісницького. А легендарна воячка Олена Степанів йшла в бій, окрилена безмежним коханням до свого Іванка. І так само, як і сотні років тому, сучасні львів’янки поринають у химерне сплетіння любовних тенет. Адже епохи минущі, а кохання — вічне.

8. «Львів, смаколики, Різдво»
По-справжньому святкова сімейна книга, «Львів. Смаколики. Різдво» українською мовою вийшла завдяки видавництву «Клуб сімейного дозвілля». Вона перенесе вас до припорошеного снігом Львова, де головним героям випадає на долю зустрічатися та закохуватися, зневірятися та віднаходити надію, сумувати та радіти. Вони блукатимуть вузькими вуличками Міста Лева, виходитимуть на Площу Ринок, милуватимуться ялинкою та сидітимуть разом із вами у затишній кав'ярні, переповідаючи свої історії.

9. «Львів, вишні, дощі»
Нова збірка вже знайомих, відомих та улюблених авторів про Львів, кохання і красу. Красу душі, стосунків і природи — тепер у весняному настрої. Коли природа перероджується, люди переживають із нею: повороти долі, подарунки, несподіванки… Дощі розказують втомленій бруківці підслухані на небі думки, побачені на землі історії про неймовірне кохання, захлинаються від обурення, оповідаючи про зраду й підлість. Особливі львівські вишні-морелі теж мають душу і почуття. Вони творять дива, поєднуючи людські долі. І відчувають так само, як люди: сміються і плачуть, радіють і журяться, і всихають від нерозділеного кохання…

10. «Львів, кава, любов»
Це історії про закоханих та покинутих, про щасливих і тих, хто загубив себе, про романтику та буденність, про жінок і чоловіків, про тебе й про мене. Деякі з цих оповідань солодкі, як збиті з ваніллю вершки або справжнє кохання. Інші — гіркі, як свіжозварена кава або спогади про доленосні події нашого недалекого минулого. Треті ще довго залишають по собі аромат цинамону, мускатного горіха та містичних збігів...
Думками, які народжуються за горнятком кави, діляться Наталія Гурницька, Галина