Роман «Мілева Айнштайн: теорія туги» Славенка Дракуліч присвятила генію-фізику Альберту Айнштайну та його першій дружині. Мілева Айнштайн, у дівоцтві Марич, яка походила з багатої сербської родини, постає перед читачем людиною, сповненою життя й кохання, та водночас депресії і меланхолії. Вона була єдиною жінкою, яка вивчала фізику й математику на політехнічному факультеті Цюрихського університету, і завдяки надзвичайним здібностям могла досягти найвищих наукових вершин, проте врешті стала втіленням ролі жінки в тогочасному суспільстві. Мілевина теорія туги така ж складна, як і теорія відносності. Від ранньої юності аж до смерті вона мужньо несла тягар туги, до якого час постійно додавав болю: насмішки через фізичну ваду, невдалий шлюб, смерть дитини, хвороба сестри, нездійснені мрії про університетську освіту, скрутне матеріальне становище, важка недуга сина, — доля, що не залишить байдужим жодного читача.