Книга нова в ідеальному стані

Цей роман розповідає нам про Миколу Івановича Гулака як діяча світової культури та науки. „Роман „Четвертий вимір” – це філософське осмислення категорії пам`яті (четвертого виміру дійсності) через долю Шевченківського однодумця і друга Миколи Гулака, одного з кириломефодіївців, що був у засланні на Кавказі, де серед грузинів і азербайджанців знайшов свою другу батьківщину і заслужив добру пам`ять своєю подвижницькою працею для розвитку їхніх культур” [6]. І справді, Грузія стала для Миколи Гулака рідною домівкою, де він читав лекції, спілкувався зі студентами, науковцями. „А таки скажу: ти відвик, відірвався від України, вона нині тобі ще сниться, можливо, спогад про неї витискає сльозу – і тільки. Твоє життя належить іншому народові. А в нього така сама доля” [1 с. 118]. Таку думку висловлює Олександр Навроцький, коли спілкується з Миколою Івановичем, констатуючи те, що в Україні про нього ніхто не знає, а пам’ятають тільки Гулака-Артемовського. Тоді виходить, що Микола Іванович Гулак визначний діяч та інтелігент не України, а закордону, адже народився він у Варшаві, а помер в Азербайджані. „Бо кращі роки свого життя він віддав грузинській і азербайджанській культурам і помер у місті Єлисаветполі…” [1, с. 205]. Визначний етап його просвітницької та культурно-наукової діяльності припадає на час проживання в Україні, саме тоді, коли зібравшись разом, українські інтелігенти Василь Білозерський, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич та Микола Гулак заснували Кирило-Мефодіївське товариство, за що потім поплатились.