Доброго дня ! До Вашої уваги для штучного розведення зарибок маточного поголів"я дідовського лина , вирощений у власному ставку. Лин отримав свою назву за звичку на повітрі “линяти”: спійманий лин вкривається великими чорними плямами внаслідок відшарування від шкіри слизу, що вкриває тіло риби. Її коротке невисоке тіло вкрите дрібною лускою і густим шаром слизу. Всі плавці лина сіро-жовтуваті і на відміну від інших коропових риб, закруглені. Рот м’ясистий, слабкий, в його кутах є по короткому вусику. Очі маленькі, яскраво-червоні. Спина забарвлена в темно-зелений колір, боки в оливково-зелений із золотистим блиском, черево світло-жовте. Свою назву лин отримав за здатність змінювати забарвлення, коли його витягнеш з води. Справа в тому, що слиз, який рясно вкрите тіло цієї риби, на повітрі швидко твердне, темніє і шматками відвалюється від луски, залишаючи на колишніх місцях світло-жовті плями. У результаті риба як би линяє. Водиться лин у затоках річок, в протоках із слабкою течією, в озерах, старих кар’єрах і великих ставках, зарослих по берегах очеретом і осокою. Веде малорухливий спосіб життя, вибираючи для постійного проживання тихі, трав’янисті місця. Так само, як карась, невимогливий до змісту у воді кисню, і може існувати там, де риби інших порід гинуть. Це – типово донна риба, постійні місця свого проживання покидає тільки на час водопілля. Харчується личинками комах, черв’яками, дрібними молюсками, залишками рослинної їжі, які видобуває в придонному мулі, заглиблюючись у нього часом до 7-8 см. Звичайні розміри лина 25-30 см у довжину при вазі 150-600 г. ВСІ УМОВИ ОБГОВОРЮЄМО ПО ТЕЛЕФОНУ !!!