Концепція тактичної бойової допомоги пораненим була розроблена в 1996 році Силами Спеціальних Операцій США. Саме вона врятувала сотні життів військових під час чисельних збройних конфліктів, в яких брали участь наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. війська НАТО. Сьогодні медична служба ЗСУ має можливість отримати передовий світовий досвід у цій галузі.

Майже 90% смертей поранених фіксують до того моменту, як вони потрапляють до лікувального закладу. Отже якість догоспітальної фази допомоги є вирішальною у зниженні кількості смертей. Проте автори американського підручника з бойової тактичної допомоги зазначають, що велика кількість медичного персоналу на початку бойових дій має лише досвід, який вони отримали на цивільних курсах надання допомоги при травмах. Але такі курси не завжди відповідають завданням, які стоять перед ними у бойових умовах.

Концепція тактичної бойової допомоги була створена для навчання солдатів та медичного персоналу передовим методам лікування від моменту поранення до евакуації. Результатом розробки цієї теми робочою групою, яка складалась із фахівців різних спеціальностей, стали інструкції з догоспітальної допомоги при травмах, адаптовані для поля бою. Ці документи постійно оновлюються за результатами аналізу клінічних випадків та адаптуються до нових реалій ведення бойових дій.

Автор українського перекладу підручника Костянтин Трінус у передмові пише, що медична служба ЗСУ до 2014 року не була розвинута належним чином, тож актуальним для нас є використання передового досвіду НАТО. Водночас він зазначає, що існує принципова різниця між війнами, які останнім часом вели США і Україна. Професор Трінус висуває свої пропозиції щодо додаткового оснащення військовослужбовців та медичного персоналу ЗСУ.