1.Остап Вишня-Мисливськi усмiшки1958
Мисливські усмішки — збірка творів Остапа Вишні. Вважається вершиною розвитку жанру «усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозіІсторія створення[ред. | ред. код]
Остап Вишня був затятим мисливцем та рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом при написанні «Мисливських усмішок».
«Мисливські усмішки» Остапом Вишнею були написані вже після війни, коли він повернувся зі сталінських таборів. Роботу над збіркою Остап Вишня закінчив у 1956 році незадовго до своєї смерті. Повний же цикл оповідань був опублікований у 1958 році видавництвом «Держлітвидав»[1].
Загальні характеристики[ред. | ред. код]
«Мисливські усмішки» — це розповідь від першої особи. Вони займають особливе місце в творчості Остапа Вишні. Джерело «Мисливських усмішок» — особистий досвід письменника, розповіді друзів та знайомих, народна сатира і гумор. Вони хоча й «мисливські», але вчать не нищити природу, а навпаки — доглядати за нею, берегти для нащадків. Остап Вишня писав:
«Любіть, дорогі друзі, охоту, а ще більше природу, бережіть її, охороняйте її»
Головним персонажем збірки є, одночасно й оповідачем, — мисливець або рибалка, з почуттям гумору, який розповідає цікаві «бувальщини» з мисливського побуту. Як правило, в основі історій лежить такий улюблений засіб народної творчості — художнє перебільшення.
Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, іронія, пейзажна лірика, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порів­няння, епітети, персоніфікація, гіпербола.
Зміст збірки[ред. | ред. код]
«Відкриття охоти»[2]
«Як варити і їсти суп із дикої качки» (М. Т. Рильському)[3]
«Лисиця»[4]
«Заєць»[5]
«Ведмідь»[6]
«Бекас» (Присвячена Г. I. Косарьову)
«Вовк»[7]
«Вальдшнеп»[8]
«Дика коза» (Ю. В. Шумському)[9]
«Дика гуска»[10]
«Перепілка»[11]
«Лось»[12]
«Дрохва»[13]
«Дикий кабан, або вепр»[14]
«Гагара»[15]
«Екіпіровка мисливця»[16]
«З крякухою на озері»[17]
«Лебідь»[18]
«Короп»[19]
«Сом»[20]
«Щука»[21]
«Самі собі шкідники»[22]
«Бенгальський тигр»[23]
«Епілог»
2.Болгарський юмор i сатира1974-80гр.
Переклад з болг. , укладач. О. Кетков. Худ. В. Ю. Легкобит. Київ. Дніпро. 1974г. 312ст., з ілюстр.