Мисливські усмішки» відомого українського письменника Остапа Вишні (П. М. Губенка, 1889—1956) вже понад півсторіччя веселять нас — читати їх без сміху неможливо. Герой цих оповідань — кумедний, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому — здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього — не трофей, а спілкування з природою.