Рік: 1967
Розміри відбитку 30*22.5 см
Розмір паперу: 32*26.5 см
Олександр Канюка народився 1910 року в м. Гуживиці Чернігівської області України. У 18 років його заарештували, звинувативши в виступах проти влади, і засудили до 6 років радянських концтаборів. Саме з життя в Радянському Союзі він бере участь у своїй темі, візуально виражаючи пригноблених людей, які постраждали від політичної влади.
Мої картини розповідають про роки, починаючи з 1928 року і далі, коли радянський комуністичний режим усвідомив необхідність створення комуністичного суспільства. Моїм людям сказали, що будь-яка зміна релігії та способу мислення, а також необхідність відмови від власного приватного життя та вступу до колгоспу мають бути з нашого боку добровільними. Тим не менш, ті, хто не хотів бути «добровольцем», були відправлені до в’язниці, концентраційних таборів або заслання до Сибіру.
Терміни ув’язнення були від 8-10, а то й 15-25 років. Фермери, загалом, зазнавали найбільших утисків через свій автономний спосіб життя. Дуже рідко цих селян звільняли з місць переслідування через небажання йти в колгосп.
У київському концтаборі, де я був ув’язненим у 1930 році, я сидів біля жіночої камери, з якої щодня в сутінках чув скорботний плач. Інтер’єр жіночих камер був таким же, як і чоловічих, за винятком того, що охоронцями були жінки. Я досі не можу позбутися пам'яті їхнього хорового голосіння. У мене болить серце, коли я згадую цей досвід, і саме тому я це і малював. За відмову вступити до колгоспу жінок засудили до тюрми (ГУЛАГ №2).
Канюка після перебування в радянському таборі під час Другої світової війни був зарахований пішим солдатом до Червоної армії. У 1941 році потрапив у німецький полон і на весь час війни перебував у концтаборі. Тоді він утік, буквально вирвавшись назовні. «Їжі було мало, а в’язні вмирали — їх було повно вагонів. Я думав, що буду наступним, тому що не їв три дні». Канюка запропонував німецькому офіцеру намалювати його портрет за шматок хліба. Пропозицію прийняли, і завдяки цьому про творчість художника дізнався комендант табору, який також хотів отримати портрет, але в набагато більш складній формі. Канюка щодня ходив до комендатури. Спочатку він ходив під охороною, але потім йому дозволили піти одному, що він сприйняв як можливість втекти. Він пройшов через Східну Європу, через Польщу, до Східної Німеччини, а потім, нарешті, у 1951 році прибув до Сполучених Штатів. Відтоді живе в Міннесоті. Все своє творче життя малював теми Голодомору і радянських таборів які він пережив.
Чудово підійде для власної колекції чи на подарунок