РАЗОМ- ДО ПЕРЕМОГИ!
РОЗПРОДАЖ ДОМАШНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ з метою збору коштів для ЗСУ!
500 грн. з продажу цієї мистецької книги у футлярі буде перераховано у Фонд героїчних ЗСУ!
Звичайно, Покупець отримає документальне підтвердження – копію банківської квитанції.
ВІД КНИГИ – ДО МЕТИ!
ЦИВІЛІЗАЦІЯ – ПРОТИ ОРДИ!

UKRAINIAN ARTISTIC BOOK.
Автор: Олег Ольгердович Чарновський.
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА СКУЛЬПТУРА: історія, проблеми розвитку, види, художні засоби.
Альбом у видавничому подарунковому кольоровому картонному футлярі.
Львів, 1976 р.
1-е і єдине прижиттєве видання!
Видавництво при Львівському університеті.
Друкарня: Львівська книжкова фабрика «АТЛАС».
Рецензент: доктор мистецтвознавства, професор Я. Затенацький.
Оформлення художника В. Юрчишина.
Багато ілюстроване видання:
тонові світлини в тексті + 3 вклейки з кольоровими повноформатними ілюстраціями.
З бібліографією на 2-х сторінках!
Формат комплекту з футляром: 23 х 17,5 х 2,3 см.
Обсяг: 144 стор. + III аркуші кольорових ілюстрацій.
Вага без упакування: 0,54 кг.
Тип паперу: якісний офсетний папір №1.
Тираж незначний: лише 2800 шт.
ОПРАВА: Тверда якісна видавнича художня палітурка: ледерин з елементами тиснення декоративної позолоти і з тисненням назви книги на корінці та обкладинці + видавничий подарунковий кольоровий картонний футляр. Художні форзаци.
СТАН: дуже добрий. Альбом без втрат! Зберігся навіть видавничий подарунковий кольоровий картонний футляр, що є великою рідкістю для даного видання 1976 року. Сліди часу та користування книгою. Альбом штампів держбібліотек і без дарчих написів!
Цей екземпляр буде особливо цікавим для колекціонерів-бібліофілів: на титулі є автентичний відбиток гербової круглої печатки – оригінального екслібрису другого власника: із зображенням королівської лілії в обрамленні корони. Цей художній екслібрис у стилі бароко у вузькому середовищі справжніх книголюбів має колекційну цінність, бо вже давно став символом якості букіністичних видань не лише в Україні, а й у багатьох зарубіжних країнах.
АНОТАЦІЯ:
Автор представленого Вам сьогодні альбому «УКРАЇНСЬКА НАРОДНА СКУЛЬПТУРА: історія, проблеми розвитку, види, художні засоби» (Львів, 1976 р.) - кандидат мистецтвознавства, доцент, відомий в Україні дослідник у царині декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва Олег Ольгердович Чарновський (1919 р.- † 1986 р.).
У багато ілюстрованій монографії досліджується українська народна скульптура від найдавніших часів до 70-х років XX століття, розглядаються скульптурні вироби з дерева, каменю, кераміки, металу, скла, тіста і сиру; розкрито своєрідні особливості таких видів народної творчості як дитяча іграшка, декоративна пластика, монументальна та станкова скульптура.
Велика увага приділяється розгляду народної скульптури епохи існування УРСР, на кращих зразках якої показано багатство її тематики та засобів художньої виразності. Безперечно, альбом 1976 року видання має певний відбиток тогочасної ідеології, яка вимагала обов’язкових цитат «класиків» і посилань на партійні з’їзди: без такої «обов’язкової атрибутики» книга просто-напросто не була б підписана до друку. Та поза тим, ретельно зібраний, глибоко проаналізований та систематизований тут багатющий матеріал і зараз не втратив своєї значущості.
По суті, це була перша в українському мистецтвознавстві наукова праця, у якій були досліджені історичні етапи розвитку української народної скульптури як виду мистецтва, виділено її жанри та стильові особливості, узагальнено творчий досвід кращих народних майстрів у багатьох жанрах.
Олег Чарновський - вчений з когорти визначних українських мистецтвознавців.
Олег Ольгердович Чарновський, український дослідник декоративно-ужиткового мистецтва, народився 18 листопада 1919 року в с. Іваньки на Київщині (нині — Канівського району Черкаської області). Аура Шевченкового краю (а неподалік розташовані Моринці та Кирилівка, де й нині проживають нащадки родичів Кобзаря), вплинула на вибір професії майбутнього науковця. Прадавній історичний дух цих земель — з їх скіфськими курганами і дивовижними наддніпрянськими краєвидами, сформував у Олега Чарновського любов до української старовини та широту кругозору. У Звенигородці юний Олег мав можливість навчатися у школі райцентру. Єдиною його великою мрією була вища освіта, тому навчався хлопець наполегливо й сумлінно. Завдяки якісній підготовці 1937 року О.Чарновський вступив на філологічний факультет Київського державного університету .
Навчання О. Чарновського було перерване війною: значну частину викладачів і студентів мобілізували та відправили на фронт: серед них опинився і О. Чарновський. Київський винищувальний батальйон, у якому він воював, під Києвом потрапив в німецьке оточення. Разом з невеликою групою бійців йому пощастило з боями прорватися до Києва. Після звільнення Києва від фашистів О. Чарновський продовжив навчання в Київському університеті на факультеті західних мов і літератури, який закінчив 1946 р.Того самого року вступив до аспірантури при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Водночас він був науковим співробітником у Київському держмузеї українського мистецтва.
1947 року О. Чарновський переводиться на заочне відділення аспірантури і переїжджає до Львова, де до 1954 р. працював на посаді завідувача відділу російського та радянського мистецтва в Львівській Картинній галереї, закінчуючи аспірантуру при Львівському філіалі інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УССР. Рішення про присвоєння О.О. Чарновському наукового ступеня кандидата мистецтвознавства підписав Голова Вченої ради, дійсний член АН УРСР, доктор філологічних наук М. Рильський. Олег Ольгердович дуже пишався, що особисто знав видатного українського поета і захищав дисертацію за його участі.
Після захисту кандидатської дисертації (1954) його запрошують викладати до Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. У 1955 році він отримав диплом кандидата наук, після чого очолив кафедру історії прикладного та декоративного мистецтва. .
З метою підготовки матеріалів для докторської дисертації, присвяченої українській народній скульптурі, О. Чарновський близько 10 років їздив Україною, багато фотографував, а також спілкувався з народними майстрами. Результатом цих польових, експедиційних та музейних досліджень стала представлена сьогодні Вашій увазі багато ілюстрована монографія 1976 року «УКРАЇНСЬКА НАРОДНА СКУЛЬПТУРА».
Протягом понад 10 років Олег Ольгердович працював над своєю докторською дисертацією, присвяченою дослідженню української народної скульптури. Збираючи матеріал, об’їздив чи не всю Україну, знайомився з майстрами, фотографував пам’ятки. Врешті О. О. Чарновський накопичив значний масив багатющого матеріалу з польових досліджень та збірок віддалених музеїв для своєї докторської дисертації, яка була готова у 1980 році.
О. Чарновський подав дисертацію на розгляд Спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Всесоюзній Академії мистецтв у Москві. Звертаючись до витоків українського мистецтва, у першому розділі дисертації дослідник уперше розглядав скульптуру давніх археологічних культур на території України, особливу увагу приділивши Трипільській. У дисертації вчений використав великий, новітній у ті роки музейний та експедиційний матеріал, зокрема з розкопок. Але дисертаційна робота українського мистецтвознавця про давню українську народну скульптуру отримала різко негативний відгук у Москві. Одіозне і тенденційне зауваження М. О. Некрасової стосувалося відсутності зв’язку трипільської та інших археологічних культур і мистецтва епохи Київської Русі … з землями України! Олег Чарновський був обурений цим проявом великоруського шовінізму та написав спростування. Але, звичайно, в умовах радянського тоталітарного режиму добитись справедливості у Москві український науковець так і не зміг. Так через необгрунтоване критиканство неуків з Москви видатний український мистецтвознавець Олег Чарновський, який досконало володів англійською, німецькою, французькою і польською мовами та вільно читав чеською мовою, не зміг отримати заслужене звання доктора з мистецтвознавства… На жаль, і досі не опублікована ця його докторська дисертація, яка може становити значний інтерес як для українських фахівців, так і для широкого загалу українства, бо сягала пошуків коріння самобутнього українського мистецтва на прикладі народної скульптури як древнього прояву творчості наших предків.
Аби не витрачати залишки сил та нерівну боротьбу з московськими неуками в реаліях радянської дійсності, Олег Ольгердович присвятив себе викладанню і написанню термінологічного словника декоративно-прикладного мистецтва.
Олег Ольгердович мужньо боровся з важкою хворобою.Серце вченого перестало битись 18 лютого 1986 року.