Не завжди ситуацію вирішував вогонь. Ще частіше то були удари ножем, сліпе шматування доти, поки не зникали кольорові нарости на полотні. Стерти їх зі світу. Ритуал ножа чи ритуал ножиць був рвучкішим. менш контрольованим. Всадити лезо внизу, в самому низу праворуч і тягнути його засліплено через по- лотно в лівий верхній куток, аж до підрамника, а тоді ще раз, і ще раз, поки нічого вже неможливо було розгледіти. Поки клапті полотна не висли додолу, як закривавлені бинти з розпоротих животів. Ні-ні, не задоволення, цього не було ніколи. Нічого, крім глухого смутку й порожнечі. У вогняному ж ритуалі містилося більше розлюченого тріумфу: вишарину- ти полотна, вчепитися в підрамники, пожбурити їх у камін, у якому вогонь погано горить, зате заповнює весь простір димом, нарешті спалахи, коли язики полум'я добираються до фарби. Ніхто інший не знищив стільки картин, як він, ніхто.

Книга абсолютно нова, без дефектів і тд.
Має обкладинку, та кольоровий форзац.
Можливий торг.
Якщо є запитання, пишіть!
Буду рада відповісти)))