Низку червоних, як дах, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на счастя доньці... Вірила, що знає, яке воно, те счастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпитись — не обірвеш... Та так і не впізнав ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, всю життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала... А тоді люди склали легенду...
Колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздити з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце із «легендою». Натомість находити висохлий бузковий кущ і червону бусину під ним, єдину на тонкій нитці... І кілька тендітних живих паростків...

Понад 500 тисяч примірників творів Люко Дашвар уже знайшли свого читача. Вона пише так остро і пронизливо, психологічно і чуйно, що торкається струн душі шкірного. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу на гострі, болючі, неоднозначні питання, які порушує письменниця.