«Ти будь шахраєм і брехуном, Кеті Хоулі, не дивно, що твої батьки тебе не хочуть! Ми вас теж не хочемо, чи не так, дівчата?»
Це була лише сварка на дитячому майданчику, але жорстокі слова, як кислота, запалили мозок Катрін Хоулі. Бо вони натякали на правду, яку її батьки довго намагалися поховати.
Помста — це страва, яку найкраще їсти охолодженою, і Катрін чекала, поки вона зможе вдарити своїх переслідувачів там, де їм боляче. Одна за одною ті три дівчини страждали від наслідків її ненависті, але настільки хитро, що вони навіть не підозрювали, що Катрін є творцем їхніх бід.
Але був інший об’єкт її помсти, чий гріх ніколи не міг бути прощеним. І в своїй гонитві помститися йому Катрін робить фатальний крок занадто далеко.