Легенда про фіалку Юна німфа-дочка Атласа - звернулася за допомогою до Зевса. Її переслідував своїми променями бог сонця Аполлон. Дівчина знемагаючи, не маючи можливості сховатися від жаркого світла, попросила укрити її від погляду розігравшогося бога. Великий громовержець послухав її благання, перетворивши в прекрасну та ніжну квітку - фіалку, яку вкрив в тіні кущів свого саду.

З тих пір Фіалка зацвітала, ставши з часом символом весни та пробудження природи.

Та одного разу, коли дочка Зевса, Персефона, збирала букет з фіалок її викрав Аїд владика підземного царства. Намагаючись втекти від нього дівчина впустила фіалки з рук, і вони розсипалися по землі, подарувавши можливість і людям милуватися їх красою.
Папір акварель з паспарту