Вогонь почав пожирати лави для віруючих, і дим все більше огортав занурений у напівтемряву центральний проліт. Чотири постаті, одягнені в чорне, поспішали до бічної каплиці, а біля дверей, розташованих поруч із головним вівтарем, стояла людина, яка в розпачі заламувала руки. Все ближче і ближче лунало пронизливе виття пожежних сирен, вже за лічені хвилини до храму мали увірватися пожежники, а це могло означати черговий провал того, що задумали люди в чорному...
Про що не знали втікачі - так це про те, що ще одна людина, що ховалася в тіні однієї з церковних кафедр, уважно стежила за кожним їхнім кроком. У руці він мав пістолет з глушником, з якого він так і не вистрілив. Коли люди в чорному вийшли через бічні двері, він спустився з церковної кафедри і ще до того, як пожежники змогли його побачити, привів у дію таємну пружину на одній із стін і зник.