Самурай Цунетомо Ямамото жив у XVIII столітті. Випробування, яким піддавався в ті часи японський воїн, були надзвичайно суворими, і багато самураїв проводили життя в постійній тривозі перед небезпекою заплямувати своє благородне ім'я непристойним вчинком. Коли його пан помер, Ямамото мав намір відповідно до вимог честі здійснити сепуку. Однак новий закон забороняв ритуальні самогубства і Ямамото довелося стати ченцем. Він дожив до глибокої старості і встиг продиктувати книгу, в якій в одне ціле зібрав догмати честі самурая, кодекс поведінки, практичне і духовне керівництво воїна — "Хагакуре" ("Приховане в листі"). Його настанови проливають світло на такий відмінний від європейського спосіб життя і моральну філософію японського воїна, особливе місце у світогляді якого займає готовність і навіть прагнення віддати життя за свого правителя — стан розуму та серця, настільки мало знайомий європейцям нашого часу.