Тепер я виразніше відчуваю вічність життя. Ніхто не помре, і ті, хто любив один одного в цьому житті, неодмінно стрінуться й опісля. Тіло, ім'я, національність усе буде іншим, та нас притягне магнітом: любов пов'язує назавжди.

А наразі ж я проживаю життя - люблю і, буває, стомлююся від любові. Запам'ятовую миті, бережу в собі цю пам'ять, щоб завтра або в наступному житті про все написати.

*книга має обережні підкреслення важливих моментів

Ця драматична історія із невпинним крокуванням до мети, жагою до життя і прагненням оберігати рідних і творити добро трапляється щодень і з кожним із нас. Ми жадаємо сонця і тепла, хочемо любити і натомість бути потрібними, та чомусь забуваємо, що все найрідніше і найзатишніше чекає на нас ніде інде, а саме вдома.