Голгофа. 30 р. н.е.

Ніхто не залишився на місці страти після того, як розп'яті померли. Ніхто. Крім семирічного хлопчика. Він не відводив погляду від людини, яка висіла на центральному хресті. Хлопчик не плакав. Він обурювався, що цей чоловік, який дав так багато іншим, нічого не дав йому. Хлопчика звали Давид з Назарету. Це його історія.

Він буде жити, приховуючи своє справжнє ім'я, щоб одного разу встати на шлях, який чекав його довгі роки. Секрети, зради, політичні інтриги і битви стануть його вірними супутниками. В самому серці Юдейської пустелі, в закривавленій Палестині - нехай благословенні будуть всі діяння його, Давида з Назарету...