Саме повне видання з великою кількустю ілюстраціями найвищого гатунку.
Великий альбом вагою 3 кг
Адальберт Ерделі / А. Эрдели
==
Нова книга. Не читана.
==
Подарункове видання
==
Гарне видання для фахівців так і для поціновувачів українського мистецтва.
==
Великий альбомний формат, 34 x 26 см.
380 сторінок
Тверда обкладинка + супер обкладинка
Упорядник - Антон Ковач.
Багато ілюстрований
==
Відправка любим перевізником:
- наложкою (необхідна передоплата 200 грн)
- Олх доставко
==
Адальберт Михайлович Ерделі (Бейла Михайлович Гриць; 25 травня 1891, с. Климовиця, тепер Закарпатська область — 19 вересня 1955, Ужгород) — український живописець, один з основоположників закарпатської школи живопису. Ерделі працював переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту.

У 1929 році Адальберт Ерделі поїхав на південь Франції, де плідно працював у художній колонії Гаржілес. У Парижі він познайомився з новітніми колористическими і пластичними досягненнями французьких художників. Про ці часи майстер говорив: "У кожній країні мистецтво має свої течії та представників (художників), які ведуть за собою нове покоління. У Парижі такими представниками є: фігуративного перебільшення - ван Донген; розмаху - Вламінк; вібруючого колориту - Дюфи; ніжно блідих блисків сірості - Утрилло; синтетичного рівноваги сіро-бурих тонів - Модільяні; сили ліній - Фудзита, і типового нового класицизму - Дерен ".

У 1930 році в Парижі пройшла виставка художників, які працювали в Гаржілесі. Найпомітнішими творами були названі картини Ерделі, в наступному році успішно виставлені в Брюсселі.

Доля художника, який в тривожні роки перед Другою світовою війною міг залишитися за кордоном, але все ж повернувся на батьківщину, в подальшому склалася трагічно. За часів угорської окупації закарпатських земель його мистецтво в нових політичних умовах стало неактуальним. Чи не принесло бажаних змін і входження краю до складу Радянського Союзу. Після декількох років більш-менш вільного розвитку в кінці 1940-х років. тоталітарна система почала активний наступ на "чисте" мистецтво.

21 березня 1949 року на зборах інтелігенції Ерделі звинуватили в "формалізм" і "буржуазному естетизм". Після цього його поступово усунули від всіх посад, а потім і зовсім відправили на пенсію.