У старому й елегантному англійському особняку в Кліведені, графство Бакінгемшир, Едвард Сетон потрапляє в елітну компанію: здавалося б, сірий державний службовець середніх років, льотчик-герой Першої світової війни. Серед гостей леді Ненсі Астор – полковник Чарльз Ліндберг, заступник держсекретаря сер Олександр Кадоган і міністр фінансів Невіл Чемберлен. Ми в 1936 році. Тут Сетон чує особливі розмови: Ліндберг говорить про непереможність військово-повітряних сил нацистської Німеччини і про те, що Англія ніколи не повинна вступати в конфлікт з Гітлером. Інші прославляють Герінгера. Вірування цієї групи з десяти тисяч англійців не змінилися до 1940 року, а багатьох навіть після цього. І оскільки агресія Гітлера набирала все більш загрозливих масштабів, британська громадська думка (і контршпіонаж) поступово усвідомлювала що він повинен бачити в цих людях «п’яту опору» – зрадників нації та людства. Клайв Ірвінг написав історичний роман, дещо за правилами Вальтера Скотта...

Egy ​régi és elegáns angliai kastélyban, a buckinghamshire-i Clivedenben előkelő társaságba csöppen Edward Seton: ez a látszatra szürke, középkorú köztisztviselő, az első világháború pilótahőse. Lady Nancy Astor vendége többek között Charles Lindbergh ezredes, Sir Alexander Cadogan külügyminiszter-helyettes és Neville Chamberlain pénzügyminiszter. 1936-ban vagyunk. Különös párbeszédeket hallhat itt Seton: Lindbergh a náci Németország légierejének legyőzhetetlenségéről papol s arról, hogy Angliának sosem szabad konfliktusba kerülnie Hitlerrel. Mások Gőringert magasztalják. Az angol felső tízezer eme csoportjának meggyőződése nem változott 1940-ig, sokaké még azután sem. S ahogy a hitleri agresszió egyre fenyegetőbb méreteket öltött, a brit közvélemény (és a kémelhárítás) fokozatosan ráébredt, hogy ezekben az emberekben az „ötödik hadoszlopot” kell látnia – a nemzet és az emberiség árulóit. Történelmi regényt írt Clive Irving, némiképp a Walter Scott-i szabályok szerint