Володимир Сидорук (1920 – 1997)
родом з м. Ржищів Київської області,
України. Із 1939-го по 1941-й навчався
у Республіканській художній школі іме-
ні Тараса Шевченка (Київ). Його вчите-
лями були Іван Хворостецький (учень
Федора Кричевського) та Георгій Ки-
янченко. На думку фахівців, вплив цих
майстрів та високий рівень викладання
дозволили Сидоруку, навіть не отри-
мавши вищої мистецької освіти, стати
видатним живописцем. Під час ІІ Світо-
вої війни проходив службу художником
при Станіславському пересильному
пункті обласного військомату в зван-
ні рядового до 5 вересня 1945 року.
1950 року художник разом з родиною
повертається до м. Ірпінь Київської
обл., коли йому запропонували всту-
пити до Київського кооперативного
товариства художників. В 1985 році от-
римує звання «Заслуженого художни-
ка України». Сидорук писав портрети,
пейзажі, розробляв станкові тематичні
експозиції, сповнені романтичного па-
фосу. Його приваблюв святковий одяг,
яскраві дівочі та жіночі костюми на тлі
могутньої карпатської природи, шумні
гірські потоки, водоспади, річки. Вхо-
дить до неофіційного списку ТОП-100
українських художників.