Пейзаж Дорога на Говерлу Карпаты подписанный внизу справа К.Трохименко, название на обратной стороне , пейзаж с машиной Победа стилистичная мастерская живопись, выполнена на холсте , холст на картоне, подпись представляет из себя одно целое с красочным слоем (хорошо видно в увеличение) т.е. подписывалась сразу, одного из лучших представителей украинской школы живописи Карпо Демьяновича Трохименко. Народного художника УРСР. красочный слой в отличной сохранности, размер пейзажа : 49см х 34,5см. Работа подлинная Трохименко послевоенного периода творчества художника, 1958года (хотя даты нет, известно , что эта работа из серии картин художника путешествия по Карпатам в 1958году). Ниже краткая информация о Трохименко:

Карпо́ Дем'я́нович Трохи́менко (13 (25) жовтня 1885, Сущани — 1 жовтня 1979, Київ) — український живописець, педагог, історик образотворчого мистецтва. Учень видатного художника Миколи Самокиша.



Народний художник УРСР (з 1944 року).



Народився 13 (25 жовтня) 1885 року в селі Сущанах (тепер Кагарлицького району Київської області)[1].


В 1902–1910 роках (з перервами) навчався в Київському художньому училищі у І. Селезньова, у 1906–1907 роках — в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури у М. Касаткіна, у 1910–1916 — в Петербурзькій академії мистецтв у М. Самокиша. У 1915 році у складі учнів М. Самокиша, під керівництвом професора виїздив на Західний, а згодом на Чорноморський і Кавказький фронти для виконання етюдів і замальовок. Друкувалися в журналах «Лукоморье» і «Солнце России». У 1916–1917 роках, після закінчення академії перебував на Кавказькому фронті рядовим лейб-гвардії[2]. В діючій армії, створив композиції, в яких відтворив бойові операції і побут російських солдат.



В 1918–1919 роках викладав малювання у вищій залізничній школі, в 1920–1923 роках в Сущанах, у 1923–1925 роках був завідувачем трудовою школою в Кагарлику, в 1925–1926 роках викладав у фаб-заучі при цукровому заводі в Ржищеві. З 1926 знову в Києві; член і секретар АХЧУ в 1926–1931 роках. В 1926–1933 роках викладав у Київській індустріальній проф-школі, згодом — Київському художньому технікумі.



У 1933–1974 роках викладач в Київському художньому інституті (з 1938 року — завідувач кафедри композиції і керівник майстерні батального та історичного живопису, з 1939 року.

Помер в Києві 1 жовтня 1979 року. Похований на Байковому кладовищі.