А ось і продовження нашої історії…

Наші малюки ростуть не по днях, а по годинах!

І в них відбулася перша велика подія: вони відкрили оченята!
Тепер цей світ для них уже не просто запах мами та тепла — вони починають його бачити.

А ще в нашій історії з’явилася ще одна мама.

До чорної киці, яка від самого початку прийняла трьох чужих малюків і годувала їх разом зі своїм кошеням, приєдналася біленька кішечка.

Тепер у наших маленьких сиріток — подвійна турбота.
Дві киці поруч, а малюки ростуть, їдять, сплять і набираються сил.

Коли ми згадуємо, з чого все почалося — троє крихітних кошенят у зав’язаному пакеті біля смітника — важко повірити, як багато змінилося за ці кілька тижнів.

Але це лише початок.

Ми знову приїхали до них, привезли корм для їхніх пухнастих мам і, звичайно ж, зробили нові фоточки.

Тепер на фотографіях уже можна побачити маленькі оченята, які тільки-тільки відкрилися.

Попереду ще багато змін: перші кроки, перші ігри, перше знайомство з великим світом…

А ми будемо продовжувати за ними спостерігати та показувати вам, як ростуть ці маленькі щасливчики.

Їх урятували від смерті. Їх прийняли дві мами. А тепер ми дуже хочемо знайти для кожного з них свою родину.

Можливо, саме ВИ одного дня скажете:
«Це мій котик».

А наша історія триває…
Далі буде