Ця збірка текстів Сімони Вейль — мислительки XX століття — об’єднує її роздуми про природу сили, моральний обов’язок, любов як основу справедливості та гідність людської згоди. Її міркування балансують між політикою й духовністю, жорстокістю реального світу й прагненням до абсолютного добра.