Німецька Друкарська машинка Olympia mod 8. Російський шрифт.
Виготовлена приблизно між 1930-1938 роками..
Потребує реставрації, неробоча. Відсутня одна літера Ё, та зломаний один ричажок. Вигляд охайний для свого віку. Цілком може знаходитись, як ретроаксесуар в інтерєрі будинку, ресторану, кафе, бару

Olympia 8 - одна з найкрасивіших і найнадійніших канцелярських машинок, розроблених у 30-ті роки минулого століття. У цій моделі гармонійно зійшлися технічна естетика, якість і ергономіка.

Історія компанії Olympia почалася в Берліні 1903 року. Компанія AEG (Allgemeine Elektricitäts Gesellschaft/Загальна електрична компанія), з огляду на попит і популярність друкарських машинок, вирішила зайнятися виробництвом канцелярської техніки та вперше випустила друкарський пристрій Mignon. Він зовсім не нагадує друкарську машинку у звичному розумінні, проте такий апарат успішно продавався понад тридцять років у кількох модифікаціях.
Класичну (стандартну, клавішну) друкарську машинку компанія AEG вперше виготовила в 1912 році. Перші моделі були дослідними і в масове виробництво не надходили. У подальші плани з удосконалення машинки втрутилася Перша світова війна, тож підприємству було чим зайнятися: завод максимально конвертували під випуск продукції для військових потреб. Запустити серійне виробництво вдалося тільки 1921 року.
У 1923 році компанія, щоб розширити виробничі потужності, з Берліна переїхала в Ерфурт, де продовжила випуск канцелярських машинок AEG (3, 4, 5, 6) і планшетних пристроїв Mignon. У 1930 році компанія AEG змінила назву на Europa Schreibmaschinen AG Berlin - Erfurt, цього ж року на її фарбіці було розпочато виробництво портативних машинок і стартував випуск сьомої канцелярської моделі, яка вперше отримала назву Olympia. Сьогоднішня модель є її вдосконаленою версією, вона з'явилася на ринку 1934 року.
Зберігся унікальний діафільм під назвою "Створюючи друкарську машинку" (Werdegang einer Schreibmaschine/Making of a Typewriter), у якому процес виробництва канцелярських пристроїв показано на прикладі заводу в Ерфурті. На діапозитивах можна побачити, як у складальному цеху збирають машинки "Олімпія".
Машинки марки "Олімпія", випущені в Ерфурті, виявилися не тільки висококласними і надійними, а й довговічними.
Природа назви машинки досить прозора. У цей час Німеччина вже марила майбутніми Зимовими та Літніми Олімпійськими іграми, які відбулися взимку в Гарміш-Партенкірхені та влітку в Берліні 1936 року. Це були найсуперечливіші з політичного погляду Ігри за всю історію Олімпіади, але саме 1931 року за часів Веймарської республіки (за два роки до приходу до влади націонал-соціалістів) МОК ухвалив рішення, що вони відбудуться в Німеччині.
Відтепер машинка називалася то Olympia, то AEG або носила комбіноване ім'я АЕG - Olympia. За восьмою моделлю новий бренд закріпився остаточно, а 1936 року, коли Олімпіада в Німеччині вже стала фактом історії, підприємство змінило і своє колишнє найменування Europa Schreibmaschinen на Olympia Büromaschinenwerke.
Незадовго до закінчення Другої Світової війни завод був серйозно пошкоджений. Ерфурт і околиці були окуповані американськими військами у квітні 1945 року. Потім підприємство опинилося в радянській окупаційній зоні і підпорядковувалося радянській військовій адміністрації в Німеччині, завод в Ерфурті був навіть приписаний до московського "Точмашу".
Уже в липні 1945 року було відновлено виробництво довоєнної восьмої моделі "Олімпії". А в серпні почалося постачання цих машинок в СРСР як військових репарацій. Тож не дивно, що в Росії збереглося досить багато "вісімок".
Про факт таких "поспішних" репарацій, зокрема, пише німецький дослідник Леонард Дінгверт у першій частині книжки "Історія німецьких заводів друкарських машин" (Leonhard Dingwerth. Die Geschichte der Deutschen Schreibmaschinenfabriken- Band 1: große und mittlere Hersteller, BoD - Books on Demand, 2008).

У зв'язку з відомими подіями частина співробітників компанії "Олімпія" втекла на захід. Оскільки машинки були дуже затребуваними на ринку, невдовзі у Вільгельмсгафені (Нижня Саксонія) цим фахівцям знайшлося застосування, адже вони тікали разом із тими проєктами, кошторисами та документами, які встигли із собою захопити. У 1948 році там відкрили виробництво машинок Orbis. Одразу ж між двома підприємствами - одним на заході та іншим на сході - виникла суперечка, хто з них має право використовувати бренд Olympia. Конфлікт розв'язав Міжнародний суд ООН у Гаазі: право на використання марки закріпили 1949 року за засновниками-засновниками-засновниками заводу у Вільгельмсгафені.
Технології виробництва мехнанічних друкарських машинок, розроблені компанією AEG в Ерфурті, продовжили свій розвиток після Другої Світової війни на інших підприємствах Німеччини.
Відтоді нова компанія на заході випускатиме машинки "Олімпія" аж до 1992 року. Ця фірма робила, наприклад, машинки Olympia Traveller de Luxe (нам більше відомі югославські копії цієї розробки під назвою Unis Tbm de Luxe). Своєю чергою підприємство в Ерфурті змінить назву на Optima Büromaschinen VEB і порівняно недовго випускатиме машинки "Оптіма" за "олімпійськими" стандартами, допоки виробничі потужності не об'єднають із німецьким комбінатом "Роботрон" (це підприємство випускало, наприклад, знамениті "Еріки" в пластиковому корпусі і проіснувало до 1990 року).