Вартість за запитом
==
Левченко Петро Олексійович (1856-1917)
Українська Хата. 1910і роки. олія/картон. 23*15 см
З експертизою
==
Левченко Петро Олексійович (1856-1917) – український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій. Народився в 1956 році в м.Харків, в родині заможного купця. На виставці учнівських творів 1873 року в Петербурзі був нагороджений срібною медаллю. У 1878 році вирушив на навчання до Петербургу. Був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв (1878–1883), де вчився у М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловського. У 1895 році відвідав Париж, де ознайомився з творами французьких імпресіоністів, що мало вплив на його подальшу творчість. Левченко жив переважно у Харкові, викладав у Харківській міській школі малювання і живопису. Був одним з засновників та постійним членом Харківського товариства любителів мистецтва, експонентом Товариства пересувних художніх виставок (від 1886 до 1904 він був учасником майже всіх художніх пересувних виставок), Товариства південноросійських художників, Товариства київських художників, багатьох виставок у Харкові. Творчість не принесла художнику слави і багатства за життя. Він помер у бідності, невизнаний та забутий. Тільки після його смерті 1917 року було організовано виставку творів майстра, де було представлено понад 700 його полотен, що розкрили його надзвичайний талант. Зараз його роботи прикрашають музейні та приватні колекції України та зарубіжжя.
==

Левченко Петр Алексеевич (1856-1917) – украинский живописец-пейзажист, график, мастер интерьерных композиций. Родился в 1956 году в Харькове, в семье зажиточного купца. На выставке ученических произведений 1873 г. в Петербурге был награжден серебряной медалью. В 1878 году отправился на учебу в Петербург. Был вольнослушателем Петербургской Академии художеств (1878–1883), где учился у М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловского. В 1895 году посетил Париж, где ознакомился с произведениями французских импрессионистов, что оказало влияние на его дальнейшее творчество. Левченко жил в основном в Харькове, преподавал в Харьковской городской школе рисование и живопись. Был одним из основателей и постоянным членом Харьковского общества любителей искусства, экспонентом Общества передвижных художественных выставок (с 1886 по 1904 он был участником почти всех художественных передвижных выставок), Общества южнороссийских художников, Общества киевских художников, многих выставок в Харькове. Творчество не принесло художнику славы и богатства за жизнь. Он умер в бедности, непризнан и забыт. Только после его смерти в 1917 году была организована выставка произведений мастера, где было представлено более 700 его полотен, раскрывших его необычайный талант. В настоящее время его работы украшают музейные и частные коллекции Украины и зарубежья.