Все життя ця кішечка провела на хоздворі монастиря — серед тиші, дзвонів і молитви. Вона звикла до спокою, до людей, які проходили повз, іноді залишаючи їй щось смачненьке. Але прийшли морози, і я не могла залишити її там...

Зараз вона на перетримці в теплі. Дуже ніжна, лагідна, чемна. Ходить на лоток, любить, коли її гладять, і тихенько муркоче, ніби дякує за турботу.

Кішечка вже вакцинована, стерилізована, проглистована — повністю готова до переїзду в нову родину. Вона не просто шукає дім — вона хоче подарувати вам спокій, тепло і любов, які носить у собі з того святого місця.

Якщо ваше серце відгукується — напишіть мені. Хай ця душевна кішечка знайде свою людину