Dobro Val Pro Jr. Surf Green '1996 (всього 10 в світі) w/OHSC

2200 доларів

Виготовлено в США у 1996 році до зимової виставки NAMM 1997 року. За інформацією працівників фабрики Dobro, які мали відношення до цього проекту, таких гітар не більше 10-ти у світі. Декілька з них дісталося знаменитостям (Рон Вуд, Кід Рамос).

==
Це гітара, рішення про продаж якої мені далось найскладніше. Бо на ній написано "Dobro" і бо їх не більше 10ти в світі (найбільш рідкісна гітара з тих, що в мене колись були), але це майже ніяк не відображається на ціні.
Одна схожа гітара (рожевий не_Джуніор з двома Р90) висить на ревербі і є єдиним орієнтиром на зараз. Бо про них майже ніхто не знає.

Навіть якщо прибрати факт неймовірної рідкісності, то виходить американська гітара, якій вже майже 30 років, що коштує дешевше ніж Gibson Les Paul Standard, котрих сотні тисяч по всьому світу. Мене от це бентежить. Що, відпустивши її, отримати хоч щось схоже за ті ж гроші буде неможливо.

АЛЕ. Я на ній майже не граю, бо є дві інші гітари, які я візьму на репетицію, запис або виступ. А до Dobro справа не доходить. Тому основна причина, чого я не хотів з нею розлучатись, лежала скоріше в площині магічного мислення (я зараз майже серйозно!) : ця гітара зі мною вже більше ніж 10 років, на ній в 5ти місцях написано "Добро" (двічі на гітарі, один раз на кейсі і двічі на сертифікаті), і за ці роки зі мною майже нічого не сталось глобально поганого!! Неймовірно)
Також, друзі, що знають про існування Dobro, кажуть "Їх менше 10ти в світі? Ти Що, Не продавай Добро!" Але рішення прийняте. Хай краще вона стане чиєюсь основною гітарою і дарує добро напряму, ніж лежить далі в мене, вигадано захищаючи мене від не_добра.

==
Звук:
Чого очікувати по звуку від гітари з декою з клена (з порожнинами) та кленовим грифом на болтах? Правильно, гітара звучить дуже об'ємно та широко за спектром, пружно та довго, з яскравою атакою. До речі, порожнини мабуть доволі великі, бо вага гітари - 3.8 кг, а вона не маленька, а клен - не легкий.
І добре, що в порівнянні з наскрізногрифовим Firebird'ом - атака у Dobro не змазана, а чесна болчена.

Коли я хотів зробити з Dobro свою основну гітару, то багато експериментував зі змукознімачами.
Рідні - це пара мініхамбакерів від Gibson Firebird (кераміка на 24 кОм). І якщо в бриджі це все ж таки оптимум (додають щільної пробивної середини, якої може не вистачати в дереві), то в неку це занадто потужно і мутно, на мій смак.

Якби сюди можна було встановити мої улюблені Р90 без додаткового фрезування, то я б це зробив, а так я спробував прикольні Gold Foil сингли від Supro - не зайшло - гітара стала занадто порожньо-гострою.
Пробував і мініхамбакери від Gibson Les Paul Deluxe 1973го року: якщо на ЛП мені вони дуже подобаються, то на цій гітарі в неку - ідеально, але сильно не вистачало в бриджі - занадто рівно (знову ж таки, бо клен - рівніший за махогані - він не має яскравої зернистої зередини).

Тоді я повернувся до потужного керамічного рідного бриджвого мініхамбакера від Firebird. А в нек придбав Seymour Duncan Vintage Mini Humbucker (SM-1n) - яскравий гострий датчик на Alnico V і всього 6.3 кОм - він встав туди ідеально, а комбінація з потужним бриджем в середньому положенні - чарівна. Я все ще маю рідний нековий звукознімач, але я б радив саме так як воно зараз (хоча, якщо ви хочете Grunge або Stoner, то вертайте рідний).

==
Гітарка дуже зручна. Ідеально висить на ремені. Тонкий гриф, профілем нагадує Fender Telecaster початку 90-х років. Лади я поміняв на сталь середнього розміру, щоб було пояскравіше. Замість рідного Стоптейла поставив легкий алюмінієвий Стоптейл від Kluson, щоб трохи додати їй легкості.
Якщо не куплять, поставлю на неї тремоло типу Bigsby, але від Duesenberg, щоб була ще одна буква "D", і буду грати.

==
Гітара знаходиться в ідеальному стані з точки зору грабельності. Гриф рівний, анкер працює. Косметично - є тріщинки по лаку від нерівномірної усадки матеріалів (дерева та пластику). По дереву все ціле.
У комплекті розкішний рідний кейс та документи.

==
Специфікації:
Дека: клен (chambered), центроблок із клена
Гриф: клен, на болтах
Накладка: палісандр
22 лади
Мензура: 25.5
Звукознімачі:
Бриджевий: рідний Gibson Firebird mini humbucker (кераміка, 24.4 кОм)
Нековий: Seymour Duncan Vintage mini humbucker (Alnico V, 6.3 кОм)
Електроніка: 2 гучності, 2 тони, 3-позиційний перемикач
Бридж: TOM + Lightweight Stoptail
Колі: Grover Mini
Виробництво: США, 1996 рік
Колір: Surf Green (тонкий нітролак)
Вага: 3.8 кг

==
Трохи історії:
Я так і не зрозумів, де були виготовлені ці гітари, на фабриці Dobro у Хантінгтон Біч (Каліфорнія), чи на фабриці Gibson у Нешвіллі. За логікою це має бути Каліфорнія, але деякі власники рідкісних Dobro Val Pro та ще більш рідкісних Dobro Val Pro Jr. стверджують, що їх гітари виробництва Gibson у Нешвіллі. Давайте розберемося.)

У 1927 році Джоном Доп'єра була заснована компанія National String Instrument Corporation. Вони випускали резонатор гітари, укулеле та мандолини.
У 1928 році Джон залишив компанію National і зі своїми братами (Еміль та Луї) організував Dobro (Dopyera Brothers) Manufacturing Company.

У 1932 році брати Доп'єра об'єднали бренди Dobro і National в National Dobro Corporation.
Наприкінці 30-х років Луї Доп'єра з партнерами утворює компанію Valco. Valco випускали гітари під брендами Airline, Supro, National (за формою деки деякі моделі National кінця 50-х - початку 60-х) нагадували карту США, за що отримали назву "MAP").
Valco змушені були закритися в 1968 році з фінансових причин.

Паралельна гілка (що стосується імені):
З 1959 року Еміль Доп'єра випускав резонатор гітари під брендом Dopera's Original. У 60-х роках він продав компанію та ім'я Dobro Семі Мослі (Mosrite), який деякий час випускав добро гітари.

У 1967 році Руді та Еміль Доп'єра організовують Original Musical Instrument Company (OMI). Після тимчасової ліквідації компанії Mosrite, з 1970 року вони починають знову використовувати бренд Dobro.
У 1993 році Gibson придбав компанію OMI і права на ім'я Dobro. До 1997 року виробництво залишилося в Каліфорнії.

І, власне, до зимового NAMM '97 підготували лінійку електрогітар під брендом Dobro, що відсилають до дизайну National MAP гітар кінця 50х - початку 60х (якщо відстежити цю історію ще раз зверху вниз, стає зрозуміло, що в принципі у них було на це певне право )
До кінця 1997 року виробництво перенесли з Каліфорнії в Нешвілл.

Логічно припустити, що Val Pro Jr. та Val Pro 1996-1997 років випущені на фабриці ще у Каліфорнії.
Чому тоді там стоять датчики Gibson, а деяка фурнітура і навіть дизайн книжечок-сертифікатів відверто гібсонівські?

Тому що компанія Dobro була під Гібсоном вже з 1993 року і логічно, що вони могли запозичувати деякі запчастини та технології. Чому тоді деякі Val Pro Jr. 1996 року з тієї ж серії для Winter NAMM '97 подаються продавцями як Gibson Nashville?

Напевно тому, що це підвищує ліквідність цих гітар (ще б пак, коли щось випущено на фабриці Gibson у кількості не більше 10 екземплярів!) Я ж не прихильник вигадок, тому такі викладки.)